№1. Границя числової послідовності
Означення числової послідовності • Числа 𝑦1, 𝑦2, 𝑦3,…, 𝑦𝑛, … називають членами послідовності, а 𝑦𝑛 = 𝑓 𝑛 – n-м або загальним членом послідовності 𝑦𝑛 . Поняття збіжності та границі послідовності ...
№2. Властивості збіжних послідовностей
Властивості збіжних послідовностей 1) Якщо послідовність має границю, то ця границя єдина. 2) Границя сталої послідовності дорівнює значенню довільного члена цієї послідовності, тобто: lim 𝐶 = С 𝑥→∞
№3. Арифметичні дії з границями послідовностей
Арифметичні дії з границями послідовностей Теорема. Якщо послідовності (𝑎𝑛) і (𝑏𝑛) є збіжними, то послідовності 𝑎𝑛 + 𝑏𝑛 , (𝑎𝑛 − 𝑏𝑛), 𝑎𝑛𝑏𝑛 також є збіжними.
№4. Уявлення про границю функції в точці та про неперервність функції в точці
Уявлення про границю функції в точці та про неперервність функції в точці
№5. Означення границі функції в точці
Означення границі функції в точці • Означення. Число a називають границею функції f у точці 𝑥0, якщо для будь-якого додатного числа 𝜺 існує такий інтервал, який містить точку 𝑥0 , що для будь-якого 𝑥 ∈ 𝐼 ∩ 𝐷 𝑓 і 𝑥 ≠ 𝑥0 виконується нерівність 𝑓 𝑥 − 𝑎 𝜀 •
№6. Теореми про арифметичні дії з границями функцій у точці
Теореми про арифметичні дії з границями функцій у точці Якщо функції 𝑦 = 𝑓(𝑥) і 𝑦 = 𝑔(𝑥) мають границі в точці 𝑥0, то функції 𝑦 = 𝑓 (𝑥) + 𝑔(𝑥), 𝑦 = 𝑓 (𝑥) − 𝑔(𝑥), 𝑦 = 𝑓 (𝑥) 𝑔(𝑥) також мають границю в точці 𝑥0,
№7. Перша чудова границя
Перша чудова границя
№8. Асимптоти графіка функції
Асимптоти графіка функції Асимптота кривої – це пряма, до якої необмежено наближається крива при її віддаленні на нескінченність • Пряма 𝑙 називається асимптотою кривої 𝑦 = 𝑓(𝑥), якщо відстань d точки 𝑃(𝑥; 𝑓 𝑥 ) кривої від цієї прямої прямує до нуля, коли 𝑥 → ∞
№9. Приріст функції та приріст аргументу. Поняття похідної
Приріст функції та приріст аргументу. Поняття похідної
№10. Похідні деяких елементарних функцій
Похідні деяких елементарних функцій Диференціювання функції • Нехай M – множина точок, у яких функція f диференційовна. Кожному числу 𝑥 ∈ 𝑀 поставимо у відповідність число 𝑓′(𝑥). Тим самим задано функцію з областю визначення M. Цю функцію називають похідно функції 𝑦 = 𝑓(𝑥) і позначають 𝑓′ або 𝑦′.
№11. Геометричний зміст похідної
Геометричний зміст похідної Похідна функції в даній точці 𝑥0 дорівнює тангенсу кута, утвореного додатним напрямком дотичної у відповідній точці (𝑥0; 𝑓 𝑥0 ) даної кривої із додатним напрямком осі Ox
№12. Фізичний (механічний) зміст похідної
Фізичний (механічний) зміст похідної
№13. Правила обчислення похідних. Похідна суми, добутку і частки
Правила обчислення похідних. Похідна суми, добутку і частки
№14. Правила обчислення похідних. Похідна складеної функції
Правила обчислення похідних. Похідна складеної функції
№15. Похідні тригонометричних і обернених тригонометричних функцій
Похідні тригонометричних і обернених тригонометричних функцій
№16. Розв’язування задач на обчислення похідних
Розв’язування задач на обчислення похідних
№17. Рівняння дотичної
Рівняння дотичної
№18. Ознаки зростання і спадання функції
Ознаки зростання і спадання функції
№19. Екстремуми функції
Екстремуми функції
№20. Дослідження функції на екстремум
Дослідження функції на екстремум
№21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
Найбільше і найменше значення функції на відрізку
№22. Розв’язування прикладних задач на знаходження найбільшого і найменшого значення функції
Розв’язування прикладних задач на знаходження найбільшого і найменшого значення функції
№23. Друга похідна. Поняття опуклості функції
Друга похідна. Поняття опуклості функції
№24. Застосування похідних до побудови графіків функцій
Застосування похідних до побудови графіків функцій
№25. Доведення тотожностей за допомогою похідних
Доведення тотожностей за допомогою похідних
№26. Розв’язування рівнянь і нерівностей за допомогою похідних
Розв’язування рівнянь і нерівностей за допомогою похідних
№27. Доведення нерівностей за допомогою похідних
Доведення нерівностей за допомогою похідних
№28. Показникова функція, її властивості та графік
Показникова функція, її властивості та графік • Оберемо деяке додатне число 𝑎, відмінне від 1. Кожному дійсному числу 𝑥 можна поставити у відповідність додатне число 𝑎^𝑥. Тим самим задано функцію 𝒇(𝒙) = 𝒂^𝒙 , де 𝑎 більше 0, 𝑎 ≠ 1, 𝐷 𝑓 = 𝑅 • Цю функцію називають показниковою функцією/
№29. Застосування властивостей показникової функції
Застосування властивостей показникової функції
№30. Найпростіші показникові рівняння
Найпростіші показникові рівняння Основні методи розв’язання показникових рівняннь: 1) Метод зведення обох частин рівняння до степенів з однаковими основами 2) Метод введення нової змінної 3) Функціонально-графічний метод
№31. Розв’язування більш складних показникових рівнянь
Розв’язування більш складних показникових рівнянь
№32. Розв’язування систем рівнянь, що містять показникові функції
Розв’язування систем рівнянь, що містять показникові функції
№33. Найпростіші показникові нерівності
Найпростіші показникові нерівності
№34. Розв’язування більш складних показникових нерівностей
Розв’язування більш складних показникових нерівностей
№35. Поняття логарифма. Основна логарифмічна тотожність
Поняття логарифма. Основна логарифмічна тотожність
№36. Основні властивості логарифмів
Основні властивості логарифмів
№37. Перетворення логарифмічних виразів
Перетворення логарифмічних виразів
№38. Логарифмування та потенціювання
Логарифмування та потенціювання
№39. Логарифмічна функція, її властивості та графік
Логарифмічна функція, її властивості та графік
№40. Застосування властивостей логарифмічної функції
Застосування властивостей логарифмічної функції
№41. Найпростіші логарифмічні рівняння
Найпростіші логарифмічні рівняння
№42. Розв’язування більш складних логарифмічних рівнянь
Розв’язування більш складних логарифмічних рівнянь
№43. Розв’язування систем рівнянь та нерівностей, що містять логарифмічні функції
Розв’язування систем рівнянь та нерівностей, що містять логарифмічні функції
№44. Найпростіші логарифмічні нерівності
Найпростіші логарифмічні нерівності
№45. Розв’язування більш складних логарифмічних нерівностей
Розв’язування більш складних логарифмічних нерівностей
№46. Похідні показникової та логарифмічної функції
Похідні показникової та логарифмічної функції
№47. Первісна. Основна властивість первісної. Невизначений інтеграл
Первісна. Основна властивість первісної. Невизначений інтеграл • Знаходження похідної заданої функції називають диференціюванням. • Обернену операцію, тобто знаходження функції за її похідною, називають інтегруванням. • Означення. Функцію 𝐹(𝑥) називають первісною функцією (або коротко первісною) функції 𝑓 на проміжку 𝐼, якщо для всіх 𝑥 ∈ 𝐼 виконується рівність
№48. Таблиця первісних
Таблиця первісних
№49. Правила знаходження первісних
Правила знаходження первісних • Розглянемо три правила знаходження первісних • Теорема 1. Якщо функції 𝐹 і 𝐺 є відповідно первісними функцій 𝑓 і 𝑔 на проміжку 𝐼, то на цьому проміжку функція 𝑦 = 𝐹 𝑥 + 𝐺(𝑥) є первісною функції 𝑦 = 𝑓 𝑥 + 𝑔(𝑥)
№50. Розв’язування вправ на знаходження первісних
Розв’язування вправ на знаходження первісних
№51. Площа криволінійної трапеції
Площа криволінійної трапеції • Розглянемо функцію 𝑓, яка є неперервною на відрізку [𝑎; 𝑏] і набуває на цьому відрізку невід’ємних значень • Фігуру, обмежену графіком функції 𝑓 і прямими 𝑦 = 0, 𝑥 = 𝑎 і 𝑥 = 𝑏, називають криволінійною трапецією
№52. Визначений інтеграл. Формула Ньютона–Лейбніца
Визначений інтеграл. Формула Ньютона–Лейбніца • Нехай 𝐹 – первісна функції 𝑓 на проміжку 𝐼, числа 𝑎 і 𝑏 належать проміжку 𝐼, де 𝑎 більше 𝑏. Різницю 𝐹 𝑏 − 𝐹(𝑎) називають визначеним інтегралом функції 𝑓 на відрізку [𝑎; 𝑏]
№53. Обчислення площ плоских фігур
Обчислення площ плоских фігур
№54. Обчислення об’ємів тіл
Обчислення об’ємів тіл
№55. Комбінаторні правила суми і добутку
Комбінаторні правила суми і добутку Комбінаторика – галузь математики, предметом якої є теорія скінченних множин • Окремі комбінаторні задачі розглядалися ще в стародавні часи, але перші теоретичні дослідження в цій галузі були зроблені в XVII столітті Б. Паскалем і П. Ферма у зв’язку з підрахунком числа різних можливостей в азартних іграх.
№56. Упорядковані множини. Перестановки
Упорядковані множини. Перестановки • При записі множини її елементи пишуть у довільному порядку. Наприклад, 𝐴 = 𝑎, 𝑏, 𝑐 = {𝑐, 𝑎, 𝑏} • В комбінаториці розглядають також упорядковані множини • Наприклад, 𝑎, 𝑏, 𝑐 = 𝑀 або 𝑐, 𝑎, 𝑏 = 𝑁 – дві різні триелементні впорядковані множини
№57. Розміщення
Розміщення
№58. Комбінації
Комбінації
№59. Властивості комбінацій. Біном Ньютона
Властивості комбінацій. Біном Ньютона
№60. Частота та ймовірність випадкової події
Частота та ймовірність випадкової події. Якщо експеримент проведено 𝑛 разів і подія, яка нас цікавить, відбулася 𝑚 разів, то величину 𝒎 𝒏 називають частотою випадкової події • Ймовірність випадкової події наближено дорівнює частоті цієї події, знайденій при проведенні великої кількості випробувань (спостережень)
№61. Обчислення ймовірностей за допомогою правил комбінаторики
Обчислення ймовірностей за допомогою правил комбінаторики • Застосування правил комбінаторики – ефективний прийом для розв’язування багатьох задач з теорії ймовірностей • Правильність розв’язування задачі залежить від уміння визначити вид сполук, що утворюють сукупність подій, про які йдеться в умові задачі
№62. Операції з випадковими подіями
Операції з випадковими подіями • Оскільки події – це множини, то над подіями можна виконувати ті ж операції, що й над множинами • Подія 𝑨 називається протилежною події 𝑨, якщо вона полягає в тому, що в розглянутому випадковому експерименті не відбудеться подія 𝑨 • Із рівності 𝑃 𝐴 + 𝑃 𝐴 = 1 випливає рівність
№63. Геометричні ймовірності
Геометричні ймовірності • Область, на яку поширюється геометричне означення ймовірності, може бути одновимірною (пряма, відрізок), двовимірною (плоска фігура) і тривимірною (деяке тіло у просторі) • Якщо позначити міру (довжину, площу, об’єм) області через mes, то прийдемо до такого геометричного означення ймовірності:
№64. Статистичний аналіз даних
Статистичний аналіз даних • Математична статистика – наука про отримання, оброблення й аналіз даних, які характеризують масові явища • Математична статистика вивчає методи, які дають змогу за результатами випробувань робити певні ймовірнісні висновки